Контроль умов праці – це проведення лабораторних та інструментальних досліджень факторів виробничого середовища на робочому місці, з періодичністю, встановленою санітарними нормами, з метою контролю за наявними шкідливими факторами та відповідність їх до гранично допустимих концентрацій (ГДК), гранично допустимих рівнів (ГДР) та нормативних показників. При цьому лабораторний контроль факторів виробничого середовища має різну періодичність контролю. Так, наприклад, дослідження повітря робочої зони проводиться з періодичністю, яка залежить від класу небезпечності речовини, що виділяється у процесі роботи та може потребувати контролю від 1 разу на 10 днів, до 1 разу у квартал. Це викликає у багатьох питання: для чого?

Відповідаємо: клас небезпеки речовини має пряму залежність до шкоди, яку вона може заподіяти здоров’ю працівника. Враховуючи це, раннє виявлення перевищення ГДК дасть змогу зберегти здоров’я працівника. Загалом періодичність контролю факторів виробничого середовища ґрунтується на ступені шкідливості та швидкості виникнення негативних наслідків після контакту на організм працівника. Тому своєчасне виявлення перевищення ГДК, ГДР та нормативних показників дає змогу здійснити швидко комплекс організаційних або організаційно-технічних заходів, направлених на усунення недоліків та покращення умов праці.

Щодо вимірювань шуму - вимірювання проводяться на постійних робочих місцях у приміщеннях, на території підприємства, на промислових спорудах та машинах (в кабінах, на пультах управління і т. д.) відповідно до ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку». Періодичність досліджень рівнів шуму на робочих місцях визначена п.3.3. ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум загальні вимого безпеки», і повинно проводитись не рідше 1 разу на рік.

Пунктом 9.6. ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації» передбачено, що контроль рівнів загальної та локальної вібрації на робочих місцях повинен проводитись при введенні в експлуатацію і в подальшому не рідше ніж 1 раз на рік.

У відповідності до вимог п.3.2 ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень» вимірювання параметрів мікроклімату на робочих місцях здійснюється не рідше 2-х разів на рік (теплий та холодний період року), а також при прийомі в експлуатацію нового технологічного устаткування, внесенні технічних змін в конструкцію діючого устаткування, організації нових робочих місць.